Реєструйтесь та пишіть статті з нами
Україна
Фонетика
Фонетика (від грец. phonetikos – звуковий) – це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мовита різноманітні звукові зміни, які відбуваються в мовленнєвому потоці. Залежно від завдань дослідження звукової будови мови фонетику поділяють на: описову (вивчає всі наявні в конкретній мові звукові одиниці, закономірність їх уживання, звукові чергування та інші ообливоті мови певного періоду); історичну (з”ясовує шляхи формування... »
Лексика
Лексика (від гр. Lexicos — той, що відноситься до слова) — це всі слова, що є в тій чи іншій мові. Крім того, терміном «лексика» також позначають окремі шари (книжна, емоційно забарвлена, нейтральна) або групи (побутова, професійна, сільськогосподарська) лексики, словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика «Лісової пісні» Лесі Українки). Наука, яка вивчає словниковий... »
Державний Гімн України
Гімн — це головна пісня, яка виконується під час усіх урочистих подій. Державний гімн України — урочиста пісня — символ нашої державної єдності. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна…» написав у 60-х роках XIX століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства, лауреат Золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі й Уваровської... »
Державний Прапор України
Прапор — полотнище (знамено) певного кольору чи кількох кольорів, часто з емблемою, прикріплене до древка чи шнура. Державний прапор України — офіційна емблема, яка символізує її суверенітет. Прапор являє собою синьо’жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору. Співвідношення ширини прапора до його... »
Державний Герб України
Герб — це розпізнавальний знак держави. До сьогодні Великий герб України ще так і не затверджено, не дивлячись на те, що Україна, як незалежна держава існує вже 17 років. Малий Державний Герб України – має вигляд тризуба. Державний герб України — це офіційна емблема держави, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках тощо.... »
Кирилиця
Кирилиця (біл. Кірыліца, болг. Кирилица, мак. Кирилица, рос. Кириллица, серб. Ћирилица) — одна з двох абеток староцерковнослов’янської мови, що лягла в основу деяких слов’янських алфавітів. Кирилиця — одна з найдавніших систем слов’янського письма (азбук), як і глаголиця. Названа на честь творця слов’янської писемності просвітителя Кирила (світське ім’я — Костянтин; див. Кирило і Мефодій). Більшість сучасних... »
Історія Маріуполя
Територія сучасного Маріуполя була заселена людьми ще з найдавніших часів: тут була знайдена стоянка людей древнього кам’яного віку (40-10 тис. років тому). Зміст 1 Неоліт 2 IX—X століття 3 XVI—XVIII століття 4 1778—1882 роки 4.1 Вулиці й площі старого Маріуполя 4.2 Церкви старого Маріуполя 5 1882—1917 роки 5.1 Революційні події в Маріуполі 6 1917—1941 роки 6.1 Зміни адміністративного статусу 7 1941—1943 роки 8 1943—1991 роки 8.1 Розвиток металургії... »
Обливальний понеділок
Багато весняних свят, обрядових дійств та звичаїв Сонячного циклу наших далеких предків канули в літу, християнізувалися або були поєднані одні з іншими. Християнська церква на початку введення християнства боролася з дохристиянською “поганською” культурою нашого народу. Дуже багато народних свят та звичаїв з часів давньої культури і анімістичного світогляду було понищено, але чимало було нею прийнято... »
Русалії. Нявський Великдень. Проводи русалок
За народними віруваннями, в Русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе. За одними етнографічними даними, Русальний тиждень, який ще... »
Зелені свята
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з... »

